Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

зрозуміти думку

  • 1 tumble

    1. n
    1) падіння (тж перен.)
    2) перекидання; акробатичний стрибок
    3) безладдя; сум'яття
    4) безладно звалені речі; купа речей

    to take a tumble — амер., розм. збагнути, здогадатися

    to give smb. a tumble — звернути увагу на когось

    2. v
    1) упасти; звалитися; скотитися
    2) різко падати (про ціни, курс)
    3) завалюватися, обрушуватися (тж tumble down)
    4) рухатися безладно (юрбою, незграбно)
    5) валятися, кидатися, метатися (в ліжку)
    6) перекидатися, робити акробатичні трюки
    7) кидати, шпурляти; перекидати; зштовхувати
    8) кидатися (уліжко)
    9) робити безладдя
    10) м'яти (одяг); куйовдити (волосся)

    tumble in — а) ввалюватися; б) розм. лягати спати

    tumble to — розм. зрозуміти, збагнути; догадатися; помітити

    * * *
    I n

    mass tumble — ( велоспорт) групове падіння; завал

    to have /to take/ a nasty tumble — сильно забитися; падіння ( кабінету); відхід у відставку

    the premier's tumble from office — падіння прем'єр-міністра; падіння, різке зниження (цін, курсу)

    2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт
    3) безлад, сум'яття

    things were all in a tumble — все було в повному безладі; безладно навалені предмети, купа предметів

    a tumble of rocks and trees — хаотичне нагромадження каменів, ( повалених) дерев

    to take a- — cл.; cл. зрозуміти, здогадатися

    to give smb; a tumble — виявити цікавість, увагу до кого-н.; звернути увагу на кого-н.

    II v
    1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землю

    he tripped over a stone and tumbled — він спіткнувся об камінь, впав; кидати; перекидати

    deserted buildings tumble into ruins — покинуті будівлі поступово руйнуються; валити; зносити ( будівлі)

    the wind tumbled a tree in our yard — вітер повалив дерево у нас в дворі; повалити (кулею крупного звір; підбити, підстрілити)

    3) зазнати поразки; загинути

    the small tumble with the great — маленькі люди гинуть разом з сильними світу цього; кoм.; жapг. стрімко йти вниз, різко падати (про ціни, курс)

    to tumble upstairs [downstairs] — йти, спотикаючись, вгору [вниз]по сходах; рухатися в безладі, юрбою або незграбно

    the boys tumbled out of the classroom — хлопчики натовпом вийшли з класу; з'являтися безладно, абияк, впереміш

    books tumbling from the press — книги, безладним потоком виходять з друку

    words tumble d eagerly from his lips — він (зговорив, захлинаючись словами)

    5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапити

    to tumble to an idea — зрозуміти думку, здогадатися

    do you tumble to it — є метикуєшє, міркуєшє

    6) валятися, кататися, кидатися

    the sick man tossed and tumbled in his bed — хворий неспокійно кидався в ліжку; кидатися, скакати; мелькати

    thoughts were tumbling (about) in her brain — думки шуміли в її в голові

    7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбіти

    the boys were tumbling over one another — хлопчики стрибали один через одного; перекидатися ( про голубі)

    to tumble a bed [one's çlothes] — м'яти ліжко [одяг]

    to tumble one's hair — скуйовджувати /розтріпати/ волосся

    to tumble' over oneself — стрибнути вище голови; вилазити вон з шкіри

    he tumbled over himself to please her — він з шкіри ліз, щоб догодити їй

    English-Ukrainian dictionary > tumble

  • 2 seize

    v
    1) хапати, схопити

    to seize smb. by the arm — схопити когось за руку

    2) спіймати, арештувати
    3) захопити; заволодіти
    4) конфіскувати, накладати арешт
    5) ухопитися (за щось), скористатися (з чогось)
    6) зрозуміти; збагнути
    8) юр. уводити у володіння (майном)
    9) тех. заїдати, застрявати
    10) мор. найтовити
    * * *
    [siːz]
    v
    1) хапати, схопити; піймати, заарештувати
    2) захоплювати, привласнювати
    3) конфіскувати, накласти арешт
    6) pass охопити
    7) юp. вводити у володіння ( майном)
    8) тex. заїдати ( про тертьові деталі); застрявати ( seize up)

    English-Ukrainian dictionary > seize

  • 3 tumble

    I n

    mass tumble — ( велоспорт) групове падіння; завал

    to have /to take/ a nasty tumble — сильно забитися; падіння ( кабінету); відхід у відставку

    the premier's tumble from office — падіння прем'єр-міністра; падіння, різке зниження (цін, курсу)

    2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт
    3) безлад, сум'яття

    things were all in a tumble — все було в повному безладі; безладно навалені предмети, купа предметів

    a tumble of rocks and trees — хаотичне нагромадження каменів, ( повалених) дерев

    to take a- — cл.; cл. зрозуміти, здогадатися

    to give smb; a tumble — виявити цікавість, увагу до кого-н.; звернути увагу на кого-н.

    II v
    1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землю

    he tripped over a stone and tumbled — він спіткнувся об камінь, впав; кидати; перекидати

    deserted buildings tumble into ruins — покинуті будівлі поступово руйнуються; валити; зносити ( будівлі)

    the wind tumbled a tree in our yard — вітер повалив дерево у нас в дворі; повалити (кулею крупного звір; підбити, підстрілити)

    3) зазнати поразки; загинути

    the small tumble with the great — маленькі люди гинуть разом з сильними світу цього; кoм.; жapг. стрімко йти вниз, різко падати (про ціни, курс)

    to tumble upstairs [downstairs] — йти, спотикаючись, вгору [вниз]по сходах; рухатися в безладі, юрбою або незграбно

    the boys tumbled out of the classroom — хлопчики натовпом вийшли з класу; з'являтися безладно, абияк, впереміш

    books tumbling from the press — книги, безладним потоком виходять з друку

    words tumble d eagerly from his lips — він (зговорив, захлинаючись словами)

    5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапити

    to tumble to an idea — зрозуміти думку, здогадатися

    do you tumble to it — є метикуєшє, міркуєшє

    6) валятися, кататися, кидатися

    the sick man tossed and tumbled in his bed — хворий неспокійно кидався в ліжку; кидатися, скакати; мелькати

    thoughts were tumbling (about) in her brain — думки шуміли в її в голові

    7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбіти

    the boys were tumbling over one another — хлопчики стрибали один через одного; перекидатися ( про голубі)

    to tumble a bed [one's çlothes] — м'яти ліжко [одяг]

    to tumble one's hair — скуйовджувати /розтріпати/ волосся

    to tumble' over oneself — стрибнути вище голови; вилазити вон з шкіри

    he tumbled over himself to please her — він з шкіри ліз, щоб догодити їй

    English-Ukrainian dictionary > tumble

  • 4 герменевтика філософська

    ГЕРМЕНЕВТИКА ФІЛОСОФСЬКА - виникла і розвивалась, з одного боку, у річищі традиційної герменевтики (див. герменевтика) - як її відгалуження, з другого боку - Г.ф. є певним щаблем у процесі внутрішньої еволюції останньої, який суттєво оновлює і видозмінює її предметне поле. Спочатку Г. ф. розглядали як мистецтво тлумачення (ars interpretandi) текстів та інших проявів думки. Потреба у "культивації правильного тлумачення" виникла тоді, коли нашарування культури стародавнього світу ускладнили безпосереднє розуміння текстів, які вважалися зразковими. Після перших герменевтичних досліджень софістів і Аристотеля ("Про тлумачення") мистецтво інтерпретації набуває значної ваги й поширення. У наступні часи з'являються герменевтичні пояснення до тлумачення Біблії та спроби систематизації засобів, що уможливлюють і полегшують розуміння класичної та юридичної літератури. У Новий час термін "герменевтика" вперше вживає в 1629 - 1630 рр. страсбурзький філософ і теолог Даннгауер. На його думку, "загальна герменевтика" - це наука про засадничі принципи тлумачення письмових джерел із теології, правознавства й медицини. Формування Г.ф. відбувалося значною мірою як наслідок дослідження проблеми тлумачення у двох аспектах: 1) багатозначності знаків, 2) співвідношення тексту й буття. Універсалізація герменевтики, набуття нею філософського статусу здійснювалися завдяки поступовому усвідомленню щільного зв'язку цих двох аспектів і проблематизації методичного характеру герменевтики. Варіанти універсальної герменевтики, запропоновані Шляєрмахером іДильтеєм, містили ідею визначення смислу будьякого тексту в залежності від розуміння задуму автора, а не зв'язку між текстом і читачем. Г.ф. Гадамера відзначають: заперечення психологізму, властивого цим першим варіантам універсальної герменевтики, і наголошення на тому, що мова як комунікація є буттєвим простором зазначеного зв'язку. У праці Гадамера "Істина і метод. Основи філософської герменевтики" (1960) думку Гайдеггера про єдність розуміння із саморозумінням (буттям) інтерпретатора - т. зв. "герменевтичне коло" - узгоджено з думкою про мову як підставу "злиття горизонтів" тексту і читача. Отже, читання як своєрідна інтеракщя між текстом і інтерпретатором править тут за парадигму будьякого розуміння. Відмова від поняття "об'єктивного смислу", незалежного від цієї інтеракції, спонукає Гадамера критично поставитися до самого ідеалу методу в герменевтиці, оскільки поняття методу передбачає абстракцію об'єкта. Наголошуючи на тому, що герменевтика є насамперед практикою, Гадамер водночас підкреслює, що йому вдалося уникнути суб'єктивації смислу, притаманної попередній універсальній герменевтиці Г. оловний недолік останьої в тому, що вона опосередковувала "об'єктивний смисл" (у необхідності якого вона не сумнівалася) дослідженням авторського бачення смислу свого тексту, тобто дослідженням предмета, який принципово не об'єктивується. Г.ф. трактує комунікацію як традицію, чия мовна та історична природа забезпечує істинність розуміння. Існування в традиції як спосіб осягнення істини має, за Гадамером, структуру герменевтичного досвіду, що його як "досвід світу" він протиставляє "науковому досвіду", крізь призму якого дивилася на поняття істини попередня філософія. Досвід світу, утворений з істин філософії, мистецтва та історії, має історичний характер. Це означає, що старий досвід не просто усувається новим чи повторюється, він визначає спосіб засвоєння нового й також зазнає змін під його впливом. У цьому плані Гадамер обмірковує значення упереджень для розуміння. Істинність смислу як відповідність буттю не означає незалежність від напередвизначеного традицією, адже саме традиція є буттям, яке передує нашим актам рефлексії, бо ми самі завжди вже занурені в неї. Інтерпретація, що сягає істинного смислу, здійснюється в межах самовиявлення текстом умов існування свого смислу. Проте інтерпретація - не відтворення смислу, вміщеного автором у тексті, а саме творення смислу в зустрічі з текстом як "носієм" смислу (комунікація). Наше розуміння водночас експансивне й співвідносне, тобто спонтанність його смислотворної дії обмежена іманентною необхідністю тексту, що належить традиції і нашим передрозумінням. Тому істина скінченна, а ми завжди упереджені, хоч і не приречені підпорядковувати думку одним і тим самим упердженням. Навпаки, засвоєння нового смислу дозволяє не лише усвідомити умови його розуміння, що їх диктує традиція, а й висвітлити власні упередження, тобто краще зрозуміти себе. Незалежність від будь-яких упереджень є, на думку Гадамера, теж упередженням, до того ж, хибним. Втім, якщо розглядати ідеал неупередженого розуміння як засаду традиції Просвітництва, перед Гадамеровою герменевтикою постає проблема різноманітності й суперечливості традицій, що поновлює питання про істинність і вимагає нових роз'яснень щодо ототожнення традиції з буттям. До численних спроб обмежити гадамерівський історизм належать варіанти герменевтики Апеля, Габермаса й Рикера. Апель аналізує комунікацію, що уможливлює розуміння з точки зору виокремлення її трансцендентальних умов, тим самим повертаючись до метафізичного поняття буття. Габермас звертається до ідеї герменевтичного методу, який має сприяти усуненню перекручених форм комунікації. Рикер доповнює філософську герменевтику семіотичним аналізом і намагається в ній інтегрувати різні методи інтерпретації.
    А. Богачов

    Філософський енциклопедичний словник > герменевтика філософська

  • 5 grasp

    1. n
    1) міцне стиснення; хватка, стиск; захоплення
    2) влада, панування; володіння
    3) швидке сприймання, розуміння, схоплювання
    4) рукоятка, ручка, держак
    5) затискач
    6) шийка приклада

    within one's grasp — в межах досяжності; так близько, що можна рукою дістати

    2. v
    1) хапати; схоплювати; стискати; затискати (в руці)
    2) хапатися (за щось); ухопитися (за щось); робити спробу схопити (щось)
    3) міцно триматися (за щось)
    4) зрозуміти, збагнути, усвідомити; уловити думку

    I can't grasp your meaning — не розумію, що ви хочете сказати (що ви маєте на увазі)

    * * *
    I n
    1) міцне стиснення, стискання; влада, панування; володіння
    2) здатність швидкого сприйняття, розуміння, схоплювання
    5) тex. затиск ( дія)
    6) cпopт. стиск
    II v
    1) схоплювати, захоплювати; стискати, затискати ( у руці)
    2) (at) хапатися ( за що-небудь); ухопитися ( за що-небудь); робити спробу схопити ( що-небудь); (at, for) хапатися, ухопитися (за можливість, пропозицію); міцно триматися ( за що-небудь)
    3) осягнути розумом, зрозуміти; засвоїти; усвідомити; узяти в толк

    English-Ukrainian dictionary > grasp

  • 6 say

    1. n
    1) висловлювання, думка, слово

    to have one's say (out) — висловлюватися, висловити свою думку

    2) авторитет, вплив

    to have the say — амер. мати право остаточно вирішувати (щось)

    2. v (past і p.p. said)
    1) говорити, сказати

    I say (that) you must do it — я говорю, що ти повинен це зробити

    I mean to say that... — цим я хочу сказати, що...

    to say good night to smb. — сказати комусь на добраніч, попрощатися з кимсь

    to say good-bye — сказати до побачення, попрощатися

    2) виражати, висловлювати
    3) твердити, повідомляти; говорити, казати

    they (people) say (that) the experiment was successful — кажуть, що експеримент удався

    he is said to be a great singer — кажуть, що він видатний співак

    4) говорити, гласити

    the text of the treaty says — текст договору гласить, у тексті договору записано (говориться)

    5) висловлювати (мати) думку, вважати

    he says I must do it — він вважає, що я повинен це зробити

    I wish I could say when it will happen — я хотів би знати, коли це станеться

    what did he say to that? — яка його думка з цього приводу?; що він на це сказав?

    6) наводити докази (аргументи); свідчити

    it doesn't say much for his intelligence — це аж ніяк не свідчить, що він розумний

    to have nothing to say for oneself — розм. бути небалакучим; не знати, що сказати на свій захист

    7) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголос

    to say one's prayers — молитися, читати молитви

    8) припускати, гадати

    let us say — скажімо, наприклад

    well, say, it were true, what then? — ну, припустимо, це вірно, то що з того?

    9) поет. висловлюватися

    say away — висловлюватися; розважити душу

    say on: say on! — продовжуйте!, говоріть далі!

    I say!, амер. say! — послухайте!

    I say, do come and look at him! — та підійди ж і глянь на нього!

    so you say! — так я вам і повірив!, розказуйте!

    says you! — розм. брехня!

    I should say so! — ще б пак!, звичайно!

    I should say not! — нізащо!, звичайно, ні!

    you don't say (so)! — що ви кажете?, не може бути!, невже!

    I dare say — гадаю, сподіваюсь

    that is to say — інакше кажучи, тобто; принаймні

    no sooner said than done — сказано — зроблено

    the less said the better — чим менше слів, тим краще

    * * *
    I [sei] n
    1) висловлення, вислів, думка, слово
    2) авторитет, вплив
    II [sei] v
    ( said)
    1) говорити, сказати

    I'm sorry to say... — на жаль...; виражати, висловлювати

    2) стверджувати (що, нібито), повідомляти

    the law says... — закон говорить..., за законом...

    4) мати або висловлювати думку, вважати, думати
    5) наводити докази, аргументи; свідчити; висловлюватися; свідчити на користь [проти]чого-небудь, кого-небудь
    6) читати напам'ять, декламувати; повторювати напам'ять, вимовляти вголос

    to say mass — служити месу /обідню/

    7) допускати; припускати
    8) icт.; пoeт. висловитися
    III [sei] adv
    1) приблизно, біля

    English-Ukrainian dictionary > say

  • 7 think

    I
    n розм.
    1) міркування
    2) думка, гадка

    think piece — огляд (подій); оглядова стаття

    II
    v (past і p.p. thought)
    1) думати, міркувати, мислити (про — about, of); обдумувати, обмірковувати

    to think twice before doing smth. — добре (двічі) подумати, перш ніж зробити щось

    I'll think about (of) it — я подумаю про це

    to learn to think in English — навчитися мислити по-англійському, засвоїти англійський спосіб мислення

    2) вважати, гадати, припускати
    3) мати думку

    to think badly of smb., smth. — бути поганої думки про когось, про щось

    4) розуміти, уявляти собі

    I can't think how you did it — не можу уявити собі, як ви це зробили

    I can't think what he means — не можу зрозуміти, що він хоче цим сказати

    5) (of) придумувати (щось), додумуватися (до чогось)
    6) мати на увазі, мати намір, замишляти, задумувати
    7) очікувати, розраховувати, припускати; сподіватися
    8) пригадувати, згадувати

    I think how we were once friends — я пригадую, як ми колись дружили

    9) постійно думати, мріяти
    10) піклуватися, турбуватися, дбати

    to think shame — розм. соромитися

    think for — підозрівати, припускати

    think over — зважувати, обмірковувати

    think through — додумати до кінця, добратися до суті

    think up — амер., розм. придумати, вигадати

    to think better of smb. (of smth.) — передумати, змінити думку про когось (про щось)

    to think much of smb. (of smth.) — бути високої думки про когось (про щось), високо цінувати когось (щось)

    he thinks he is it — розм. він про себе високої думки

    I think little (nothing) of 30 miles a day — подолати 30 миль за день я вважаю дрібницею

    I don't think — що й казати; нічого не скажеш

    an amiable young lady, I don't think — що й казати — приємна панна

    * * *
    I [aiçk] n
    2) думка; роздуми
    II [aiçk] v
    1) думати, міркувати; мислити

    to think aloud — думати /міркувати/ уголос

    to think (twice) before doing smth — подумати ( двічі), перш ніж зробити щось

    he says all he think s — він говорить усе, що думає; що він думає, те е говорить; думати, мати в голові

    to think scorn of smb — icт. думати із презирством про когось, нехтувати кимось

    2) думати, вважати; припускати

    then you think that... — виходить, ти вважаєш /думаєш/, що...

    it's better, don't you think, to get it over with — є як по-твоєму, чи не краще відразу з цим покінчитиє

    to think smb the best contemporary novelist — вважати когось кращим сучасним романістом

    to think smb of little account — не з кого-л, ставитися зі зневагою до когось

    to think much /well, highly, a great deal/ or smb; smth — бути високої думки про когось, щось; високо цінувати когось, щось

    to think badly of smb; smth — бути поганої думки про когось, щось

    to think little /nothing/ of smth think to think badly of smth — мати за ніщо; вважати дрібницею

    to think of smb as one's inferior [superior] — вважати когось нижче [вище]себе уявляти собі, уявляти

    to think of smb as still a boy — уявляти собі когось усе ще хлопчиком

    what do you think — є, що б ви думалиє

    only think!, just think of that!, to think of it! — подумати тільки!; уявляєтеє

    you can't think! — подумайте!; ви е уявити собі не можете!; уявляти, малювати в ( своїй) уяві

    3) придумувати, знаходити

    to think a way out of trouble — знайти вихід зі скрутного становища; (of) придумувати, додумуватися

    4) мати на увазі, мати намір; задумувати

    to think of marrying /to marry/ smb — збиратися /мати намір/ женитися на комусь

    5) очікувати, припускати, розраховувати

    I didn't think to see you — я не очікував /не розраховував/ побачити вас

    who would have thought to meet you here — хто б подумав /хто б міг припустити/, що я зустріну вас тутє; підозрювати, чекати

    to think no evil /no harm/ — не запідозрити злого наміру, не чекати нічого поганого; ( for) icт. підозрювати, припускати

    things are worse than you think for — все набагато гірше, ніж ви думаєте

    7) постійно думати, мріяти

    he thinksnothing but sports — він ні про що крім спорту не думає /не може думати/

    8) піклуватися, турбуватися
    9) refl доводити себе роздумами до якогось стану

    he thought himself into a fever — він настільки багато думав, що занедужав /зліг/

    10) пpикм. розумовий; інтелектуальний, філософський

    to think long — дiaл. з, нудитися

    to think fit /good, proper/ to do smth — вирішуватися зробити щось (звичн. якусь дурість)

    to think better of smth — передумати, змінити думку про щось

    to think big — cл. далеко мітити, мати честолюбні плани

    I don't think — не думаю; нічого подібного, що за дурниці, що за дурниця; нема чого сказати, нічого не скажеш, нічого собі

    an amiable young man, I don't think — приємних парубків, нема чого сказати

    English-Ukrainian dictionary > think

  • 8 find

    I
    n
    1) знахідка

    this book is a regular find — ця книга — справжня знахідка

    2) відкриття (родовища тощо)
    3) гірн. нове родовище

    a sure find — а) мисл. місцеперебування звіра; б) людина, яку обов'язково знайдуть

    II
    v (past і p.p. found)
    1) знаходити; відшукувати
    2) виявляти
    3) знайти (випадково), натрапити
    4) відкривати

    to find the answer to the problem — розв'язати проблему; знайти рішення

    5) заставати

    to find smb. at home — застати когось удома

    6) застигати, захоплювати
    7) досягати, попадати, потрапляти
    8) вважати, гадати

    I find it is time to go — я вважаю, що вже час іти

    9) переконуватися, приходити до висновку
    10) зробити висновок, скласти думку
    11) юр. вирішувати, ухвалювати рішення (вирок, визначення)
    12) засвідчувати чинність документа
    13) забезпечувати, субсидувати; давати; наділяти; постачати
    14) мат. обчислювати, визначати
    15) військ. виділяти, виставляти
    16) мисл. взяти слід
    17) виділити, приділити (час)
    18) амер., розм. вважатися непідхожим (нездатним)
    19) розм. відчувати, витерплювати (біль)
    20) амер. давати приплід

    find out — довідатися, з'ясувати

    find out when he will come — довідайся, коли він прийде

    to find one's way — потрапити, пробратися

    * * *
    I [faind] n
    знахідка; відкриття ( родовища); гipн. нове родовище
    II [faind] v
    1) знаходити, відшукувати; знайти ( випадково), найтов-хнутися, натрапити, зустрітися
    2) відкривати, знаходити
    3) виявляти; застати, знайти (де-небудь, за яким-небудь заняттям)
    4) знаходити (прихильника, своє покликання)
    5) досягати, потрапляти, попадати
    6) вважати, вбачати (можливим, розумним); переконуватися, приходити до висновку; скласти думку
    7) юp. виносити вирок, ухвалу, постанову; засвід-чувати дійсність документа
    8) забезпечувати, субсидіювати
    9) мaт. визначати, обчислювати
    10) вiйcьк. виділяти, виставляти
    11) миcл. взяти слід
    12) вибрати, виділити, приділити ( час)

    English-Ukrainian dictionary > find

  • 9 term

    1. n
    1) строк, період; час; тривалість

    for (the) term of one's life — довічно, на все життя

    2) семестр; чверть
    3) сесія
    4) pl умови

    terms of reference — коло повноважень, мандат; компетенція

    to come to terms (to make terms) with smb. — а) домовитися з кимсь; б) прийняти чиїсь умови

    to bring smb. to terms — примусити когось прийняти умови

    5) pl стосунки

    we are not on terms — ми не ладимо один з одним; б) на однакових підставах (умовах)

    to be on (upon) good (bad) terms — бути в добрих (поганих) стосунках

    6) термін

    contradiction in terms — суперечність у термінах; суперечливе твердження

    7) вислів, слово
    8) pl висловлювання; мова; спосіб висловлюватися

    in set terms — зрозуміло, ясно

    in vague terms — туманно, невиразно

    9) межа
    10) мета; кінцева точка
    11) початок, відправна (вихідна) точка
    12) призначений час; строк
    13) юр. оренда на певний строк; строк виконання зобов'язань; призначений день сплати оренди
    14) мед. нормальний період вагітності
    15) pl менструація
    16) мат. член, елемент
    17) фіз. енергетичний рівень
    18) архт. колона зі скульптурою

    term active duty — військ. строкова дійсна служба

    term infant — дитина, що народилася в строк

    to keep terms — відвідувати заняття, навчатися

    2. v
    висловлювати, виражати; називати

    I term it sheer nonsense — на мою думку, це чистісінька нісенітниця

    * * *
    I n
    1) період, термін; час; тривалість

    for (the) term or (one's) life — на все життя, довічно; строк тюремного ув'язнення

    2) семестр, чверть

    Lady day /spring/ term — весняний семестр ( з 25 березня по 24 червня)

    midsummer /summer/ term — літній семестр ( с 24 червня по 29 вересня)

    Michaelmas /autumn/ term — осінній семестр ( з 29 вересня по 25 грудня)

    Christmas /winter/ term — зимовий семестр із 25 грудня по 25 березня

    in term time, during term — протягом семестру

    to keep terms — займатися, відвідувати заняття; триместр; сесія ( судов)

    3) pl умови

    terms of payment [of an agreement, of a treaty] — умови оплати [угоди, договору]

    on /upon/ terms — в умовах обговорюваний

    to come to terms with smb, to make terms with smb — дійти згоди /домовитися/ з кимось; прийняти чиїсь умови; піти на поступки; примиритися з кимось; умови оплати

    4) звинч. pl відносини

    technical [scientific] term — спеціальний [науковий]термін

    term for smth — термін для позначення чогось; висловлювання; слово

    6) pl висловлювання, мова, спосіб висловлюватися

    in set terms — виразно, ясно

    7) icт. межа

    to set /to put/ a term to smth — покласти кінець чомусь

    8) icт. мета, кінцева точка; вихідна, відправна точка; початок
    9) icт. призначений час; термін
    10) юp. оренда на термін; строк виконання зобов'язань

    term of years absolute — термінове безумовне право володіння; призначений день сплати оренди ( term day)

    11) мeд. нормальний період вагітності; своєчасний звільнення від тягаря

    term infant — дитина, що народилася в строк; pl; icт. менструація

    12) мaт., член, елемент; терм

    major [minor] term — предикат судження

    to bring /to reduce/ to its lowest terms — ( гранично) спростити

    13) фiз. енергетичний рівень; терм
    14) apxiт. колона зі скульптурою; терм

    terms of reference — коло ведення, мандат; компетенція; спосіб мислити; філософія; ( теоретичн модель)

    in terms of approval — схвально у термінах; мовою, у перекладі на мову

    in terms of this theory — мовою /у термінах/ даної теорії з погляду; по відношенню до; в аспекті; у тім, що стосується

    II v
    виражати, називати

    English-Ukrainian dictionary > term

  • 10 излагать

    изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно - викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами - переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно - викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато - викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины - подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение - висловлювати свою думку. -ть дело - викладати справу. Изложенный - викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения - про зазначене подається до відома. -ться - викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.
    * * *
    I
    полата́ти, облата́ти, ви́латати
    II несов.; сов. - излож`ить
    виклада́ти, ви́класти; ( высказывать) висло́влювати, ви́словити

    Русско-украинский словарь > излагать

  • 11 попадать

    I. попадати.
    II. попасть
    1) куда - потрапляти, потрапити, втрапляти, втрапити, попадати, попасти, впадати, впасти куди, до кого, до чого, діставатися, дістатися куди. [Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати? (Чуб.)]. Как и откуда вы сюда -пали? - як і звідки ви сюди потрапили (втрапили)? -дём ли мы по этой дороге в город? - чи потрапимо (втрапимо) ми цією дорогою до міста? Вы -пали ко мне как раз во время, в пору - ви нагодилися (потрапили, влучили) до мене саме в час. Блуждая, странствуя -пасть куда - блукаючи забитися, прибитися куди. [Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин (Шевч.)]. -пасть в ров, в яму - потрапити, попасти, впасти в рівчак, в яму. -пасть в западню - попастися, впасти, вскочити в пастку (в западню). -пасть в беду, в неприятную историю в затруднительное положение, в переделку - ускочити в лихо (в біду, в халепу, у лабети, в клопіт), ушелеп(к)атися в біду, доскочити біди, (образно) в тісну діру впасти, зайти у велике галуззя. [Вскочила наша громада в халепу (Кониськ.). Ну, та й вшелепалась я оце в біду по самі вуха (Неч.-Лев.)]. -пасть в неловкое положение - опинитися на льоду, на слизькому, як у сливах, не знати на яку ступити. В такое положение, в такую историю -пал, что… - в таке (в таку халепу) вскочив, в таке вбрів, в таке клопітне убрався, що… [В таке вбралася, що ледве за рік вирнула (Г. Барв.)]. -пасть впросак - вклепатися, влізти в болото, в дурні пошитися. [Цілий вік мати на меті обережність і так вклепатися (Коцюб.)]. - пасть на каторгу, в ссылку, в Сибирь - потрапити на каторгу, на заслання, на Сибір, попастися на Сибір. -пасть в плен, в неволю - попастися, упасти(ся) в полон, в неволю. [О ліпше бути стятому впень, ніж впастись в погану неволю (Федьк.)]. -пасть под иго, под власть чью-л. - впасти (попастися) в ярмо чиє, підпасти під кого. [А селянів кілька тисяч під Москву підпало (Рудан.)]. -пасть в самый круговорот чего - потрапити, попастися в самий вир чого. Наконец-то я -пал в высшую школу - нарешті я дістався до вищої школи. - пасть в театр было не легко - дістатися (попасти) до театру не легко було. -пасть в очередь - під чергу (в ряд) прийтися. -пасть под суд - опинитися під судом, стати перед суд. -пасть к кому в милость, в немилость - підійти під ласку кому, в неласку у кого впасти. -пасть в честь, в почёт - зажити, дожитися, доскочити чести, шани, пошани, шаноби. -пасть в дьячки, в баре - попасти в дяки, вскочити в пани. [Та у дяки як-би то вам попасти (М. Вовч.). Не в такі я тепер пани вскочив (Франко)]. -пасть кому-л. в руки, в чьи-л. руки - потрапити (дістатися) кому до рук, потрапити в чиї руки и в руки до кого, впасти кому в руки. [Випадків, коли гарна й зрозуміла книга потрапляла до рук селянинові, не могло бути багато (Грінч.). Одного разу впала мені у руки книжка стара (М. Вовч.). Не пам'ятаю, коли дісталась мені до рук ця брошура (Н. Рада)]. Соринка -пала в глаз - порошинка (смітинка) вскочила в око, остючок ускочив в око. Во время этого следствия ему -пало в карман - під час цього слідства йому перепало в кешеню. -дёт ему за это - буде йому за це. Он -пал мне навстречу - він мені здибався. Как -пало, как ни -пало - як попадя, (кои-как) аби-як. Где -пало - де попадя, де припало. [Сяк так наїстися, аби-чим укритися, де попадя, в печері або в курені якому, негоду пересидіти (Єфр.). Цілу ніч шлявся, та так, де припало, там і валяється (Квітка)]. Куда -пало - куди попадя, куди трапиться, куди луча. [Поїду, куди трапиться, аби тут не зоставатися (Звин.)]. Все бросились куда -пало - всі кинулись, хто куди (як хто) втрапить (втрапив), куди хто запопав, хто куди піймав. Кому -пало - кому попадя, кому-будь, аби-кому. С кем -пало - з ким попадя, з ким припало, з ким трапиться, аби-з-ким, з ким не зарви. [З ким не зарви, все знакомі, все дружить (Свид.)]. Болтают, что только на язык -дёт (взбредёт) - мелють, що тільки на язик наскочить (наверзеться), що тільки язиком натраплять;
    2) (наткнуться на кого, на что) натрапляти, натрапити на кого, на що и кого, що, (по)трапляти, (по)трапити (гал. трафляти, трафити), налучати, налучити на кого, на що, впадати, впасти на кого, на що, набри[е]сти на кого, на що и кого, що. [Прийшли вони в село й натрапили як-раз на того діда (Гр.). Налучила царівна на скелю, проломила корабель (Гр.). Коли це набрели цигана, - веде пару коней (Манж.)]. Насилу мы -пали на дорогу - насилу (ледві) потрапили ми на дорогу, насилу (ледві) натрапили ми дорогу, набрили (зійшли) на дорогу. [Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Дайте мені набрести на стежку (Номис)]. -пасть на надлежащий (на правый) путь, на свою (настоящую) дорогу - налучити (зійти) на добру путь, збігти, набристи на свою стежку, набігти (вхопити) своєї тропи. [Збилась з пантелику дівчина та й не налучить на добру путь (Мирн.). А щоб ти на добрий путь не зійшов! (Номис). От як страшенно приплатились наші вельможні предки за те, що не вхопили своєї національної тропи (Куліш). Є доля у всякого, та не набіжить чоловік тропи (Г. Барв.)]. -пал на медведя - натрапив (набрив) на ведмедя и ведмедя, налучив, потрапив, впав на ведмедя. [Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на чей-л. след - на чий слід спасти, натрапити, на чий слід и чийого сліду набігти, чийого сліду вхопити. Он -пал на счастливую мысль - він потрапив, натрапив на щасливу думку, йому спала щаслива думка. Зуб на зуб не -дает (у кого) - зуб з зубом не зведе (хто), зуб на зуб не налучить. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка). Тремчу, зуб на зуб не налуче (Проскурівна)];
    3) в кого, во что (чем) - влучати, влучити, (по)трапляти, (по)трапити, втрапляти, втрапити (гал. трафляти, трафити), поціляти, поцілити, вцілити, (стреляя) встрелити в кого, в що (чим) и кого, що, попадати, попасти в кого в що, вицілити, добути, втяти кого в що, вліплювати, вліпити в що, лучити, получити кого и на кого. [Іван вирвав буряк і, пожбурнувши ним, влучив її просто в хустку (Коцюб.). І ось один важкий та острий камінь улучив дівчину, і полягла вона (Л. Укр.). В те трафля, в що не мірить (Франко). Ніж не потрапив куди треба і вгородився мені просто в руку (Грінч.). Стрельнув і саме в крило поцілив (Гр.). Так мене сим і вцілила в серце (Г. Барв.). Лучив ворону, а влучив корову]. -пасть в цель - влучити, вцілити в мету. Он в меня стрелял, но не -пал - він в (на) мене стріляв, але не влучив (не поцілив, не вцілив, не встрелив, не втяв). Камень -пал ему в голову - камінь влучив його (и йому) в голову. Пуля -пала в кость - куля потрапила на кістку, влучила (трафила) в кістку. -пал не в бровь, а в глаз - у самісіньке око вцілив; вгадав, як в око вліпив. Не -пасть (бросая) - прокидати, прокинути. Он бросил в меня камнем, но не -пал - він кинув на мене каменюкою, але прокинув (не влучив, не поцілив). -пал пальцем в небо - попав пальцем у небо, попав як сліпий на стежку. -пал не -пал - схибив - трафив, наосліп, на одчай душі. -пасть в тон - достроїтися до тону, узяти в лад.
    * * *
    I поп`адать
    1) попа́дати; (о листьях, плодах) поопада́ти; (обрушиться сверху, поопадать) поспада́ти; ( потерять устойчивость) поваля́тися
    2) ( погибнуть - о скоте) поздиха́ти
    3) ( упасть много раз) попа́дати
    II попад`ать
    несов.; сов. - поп`асть
    1) ( в цель) влуча́ти, влу́чити, уціля́ти, уці́лити (кого-що, у кого-що), поціля́ти, поці́лити (у кого-що); несов. диал. потра́фити (кого-що, у кого-що)
    2) (входить, проникать, оказываться) потрапля́ти, потра́пити, попада́ти, попа́сти, утрапля́ти, утра́пити; ( оказываться внезапно) опиня́тися, опини́тися; ( выходить на дорогу) натрапля́ти, натра́пити; ( добираться) прибива́тися, приби́тися
    3) (попадаться, ветречаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися
    4) (безл.: о наказании, взыскании) перепада́ти, перепа́сти; ( доставаться) дістава́тися, діста́тися
    5)

    попа́ло — (с предшествующим мест. или местоименным нареч.)

    где попа́ло — аби́де, бу́дь-де

    как попа́ло — аби́як, бу́дь-як

    како́й \попадать па́ло — аби́який, будь-яки́й

    кто попа́ло — аби́хто, род. п. аби́кого, будь-хто́, род. п. будь-кого

    что попа́ло — аби́що, род. п. аби́чого, будь-що́, род. п. будь-чого́

    куда́ попа́ло — аби́куди, будь-куди́, куди будь, куди втра́пить

    чем [ни] по́падя — будь-чим

    Русско-украинский словарь > попадать

  • 12 принимать

    принять
    1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;
    2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];
    3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;
    4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;
    5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.
    * * *
    несов.; сов. - прин`ять
    1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти
    2) ( брать) бра́ти, взя́ти

    \принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)

    3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути
    4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти
    5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)
    6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе
    7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти
    8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти
    9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

    ме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів

    Русско-украинский словарь > принимать

  • 13 put across

    1) перево́зити, переправля́ти ( на човні тощо)
    2) дури́ти ( когось)
    3) чі́тко й зрозумі́ло висло́влювати ( думку тощо)

    English-Ukrainian transcription dictionary > put across

  • 14 Віко, Джамбаттиста

    Віко, Джамбаттиста (1668, Неаполь - 1774) - італ. філософ. Навчався у Неаполі. Від 1699 р. - проф. риторики ун-ту в Неаполі, від 1734 р. - придворний історіограф. Автор низки праць із філософії, риторики, філології, історії права Н. айважливішим внеском В. у філософію було осмислення ним історії як головного чинника людської діяльності. За В., люди можуть адекватно зрозуміти і відобразити лише те, що самі створюють. Тому світом, в якому людина панує, насправді є історія. Історична наука постає як автентичне осмислення, самосвідомість історичного процесу. Подібно до давньогрецьк. історика Полібія та давньокит. - Сим Цяня, В. розглядає темпоральний рух суспільства як множину історичних коловоротів. Але, на відміну від них, основною одиницею історії вважає не окремий народ, а історичний (громадянський) світ, утворений спільнотою однотипних народів. Таких світів виокремлено два: світ стародавніх та світ християнських народів. В. обстоює думку про те, що життєвий цикл кожного народу вичерпується трьома основними епохами, які аналогічні періодам життя людини - дитинству, юності та зрілості. Ці епохи В. пов'язує з відповідними формами політичної влади. Першу, божественну, епоху визначає влада монархів, батьків, жерців; другу, героїчну, - влада аристократії; третю, людську, - влада демократії або ж представницької монархії С. воєрідність цих етапів чималою мірою зумовлюється притаманними їм особливостями у розвитку міфології, релігії, філософії, права, логіки, мистецтва, мови й письма.
    [br]
    Осн. тв.: "Універсальне право" (1720 - 1722); "Основи нової науки про спільну природу націй" (1725) та ін.

    Філософський енциклопедичний словник > Віко, Джамбаттиста

  • 15 Донцов, Дмитро Іванович

    Донцов, Дмитро Іванович (1883, поблизу Мелітополя - 1973) - укр. філософ, літератор, політик та історіограф, фундатор інтегрального націоналізму Ф. ах правника здобув у Петербурзькому ун-ті (1907). Студентом розпочав інтенсивну політичну діяльність, 1905 р. вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії. Після арешту (1908) емігрував до Австро-Угорщини, де студіював право у Віденському ун-ті. У 1913 р. пориває з соціалістичними ідеями, відмежувавшись на 2-му конгресі студентів від УСДРП і засуджуючи все ще впливові в Галичині московофільські ідеї; закликав до відокремлення від Росії. Од 1914 р. жив у Відні та Берліні, од 1916 р. - у Швейцарії; активно включився в роботу Союзу визволення України, який невдовзі очолив. На початку 1918 р. повернувся до Києва, де працював у гетьманських урядових структурах, створив (разом з Міхновським) Партію хліборобів-демократів. Од 1919 р. - знову в Швейцарії, на чолі Українського Пресового Бюро. Од кінця 1939 р. знову емігрує (Бухарест, Прага, Німеччина, Париж, США, Канада), од 1947 р. до самої смерті жив у Монреалі, де певний час (1948 - 1953) викладав укр. літературу в ун-ті. Суперечливість світоглядної еволюції (від соціал-демократизму до категоричного заперечення соціалістичної ідеї, від атеїзму до агресивної церковності), крайній політичний радикалізм, акцентована безкомпромісність позиції і пристрасність стилю роблять постать Д. контроверсійною та неоднозначною, "рівночасно звеличуваною і засуджуваною" (Янів). Політична позиція Д., що давала підстави кваліфікувати його як "апостола укр. сепаратизму", од 1913 р. залишалася незмінною О. бґрунтовуючи інтегральний націоналізм, Д. звертається до популярних у Європі поч. XX ст. ідей волюнтаризму (Шопенгауера, Гартмана, Ніцше, Сореля та ін.). Речник "агресивного націоналізму" обґрунтовував примат волі до влади ("функція влади - найвища функція нації") та пріоритет ідеї власновладності. Займаючи беззастережно ірраціоналістичні позиції, говорячи про принципові обмеження просвітницького варіанта інтелектуалізму, Д. приймав "інтелект, міцно сполучений з народним інстинктом і сумлінняям", вбачав у їх синтезі узгодженість Логосу й Еросу. Така узгодженість є для Д. запорукою плідності зусиль нації. Гармонійне сполучення національної ідеї та національного Еросу забезпечить подолання "роздвоєння душі" та ослаблення волі, на які передусім, на думку Д., хибує укр. спільнота. До опонентного кола Д. належали насамперед "драгоманівщина", яку він визначав як "раціоналізм у культурі, федералізм у державі і демократизм у громаді" і котрій протиставляв "органічність і віру в культурі, власновладність у державі, провідництво, ієрархію в громаді"; а також соціалізм Маркса - Леніна, "пересякнутий отрутою московофільства", противагою якого в Д. є ідея політичної нації. Ідеалом і метою останньої був політичний державницький сепаратизм, повний розрив з Росією, під оглядом соціальним - негація соціалізму. В інтуїтивістськи-волюнтаристському світосприйнятті місце епістемологічної істини посідає аксіологічна правда, котрій належить бути тільки "своєю". Не приймаючи універсалізм у драгоманівській і будь-якій іншій версії, Д. усе ж постулював синтез націоналізму та універсалізму (зрозуміло, на основі першого), як і синтез інстинкту й розуму, традицій і нового, народу й еліти ("провідної меншості") тощо. Ієрархічне бачення суспільства і окремої спільноти аж до засад авторитаризму та елітаризму, націонал-радикалізм у політиці, волюнтаризм у філософії політики, культурософії та етиці й пов'язаний з ними ідеал надлюдини - визначальні моменти світогляду Д.
    [br]
    Осн. тв.: "Історія розвитку української державної ідеї" (1917); "Енгельс, Маркс і Лассаль про неісторичні нації" (1918); "Українська державна думка і Європа" (1919); "Підстави нашої політики" (1921); "Націоналізм" (1966); "Наша доба і література" (1937); "Дух нашої давнини" (1944); "Правда прадідів великих" (1952); "Туга за героїчним" (1953); "Від містики до політики" (1957); "Дві літератури нашої доби" (1958); "Незримі скрижалі Кобзаря" (1961); "Росія чи Європа" (1955).

    Філософський енциклопедичний словник > Донцов, Дмитро Іванович

См. также в других словарях:

  • сказати — скажу/, ска/жеш, док. 1) перех. і неперех. Передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що небудь; промовити. || на що. Відповісти; висловити свою думку про що небудь. || Переказати, передати на словах щось кому небудь. ||… …   Український тлумачний словник

  • збагнути — ну/, не/ш, док., перех. 1) Проникнути в сутність чого небудь; осягти; зрозуміти. || Розібратися в чому небудь; зміркувати. || Знайти правильну думку; здогадатися. || До кінця, повністю зрозуміти що небудь, усвідомити. 2) рідко. Скласти уявлення… …   Український тлумачний словник

  • навідний — а/, е/. 1) Який наштовхує, наводить на потрібну думку, допомагає зрозуміти що небудь. 2) спец. Тимчасово наведений для переправи. Навідний міст …   Український тлумачний словник

  • наштовхувати — ую, уєш, недок., наштовхну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Штовхаючи, змушувати натикатися, наскакувати на кого , що небудь. 2) перен., розм. Наводити на яку небудь думку, ідею, спонукати на якийсь учинок і т. ін.; допомагати зрозуміти що небудь …   Український тлумачний словник

  • осявати — а/є і ося/ювати, ює, недок., ося/яти, я/є, док., перех. 1) Заливати, заповнювати сяйвом, світлом; освітлювати. || перен. Робити жвавим, сяючим (обличчя і т. ін.). 2) перен. Бути джерелом розуміння, усвідомлення чого небудь, робити що небудь ясним …   Український тлумачний словник

  • туман — I у, ч. 1) Скупчення найдрібніших крапель води або кристалів льоду в нижніх шарах атмосфери, яке робить повітря непрозорим. || Хмара завислого в повітрі пилу, диму або інших твердих часточок. || Скупчення пари, диму і т. ін. в приміщенні. ||… …   Український тлумачний словник

  • Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»